Присвячується нашим землякам – учасникам Другої світової війни та визволителям Сірогозщини від нацистських загарбників.
Воїни-українці, громадяни України з честю виконали свій військовий обов'язок перед рідними й близькими, зробили свій вагомий внесок у звільнення європейських народів, які потрапили до нацистського рабства. Українська PCP була другою за представництвом у радянських Збройних Силах після Російської Федерації. З 9 284 199 нагород, одержаних до 1 листопада 1947 року представниками 133 народів та національностей СРСР, на українців припадало 1 710 766 орденів та медалей. Звання Героя Радянського Союзу отримали 2 069 уродженців України. З 940 бійців та командирів, які удостоєні цього почесного звання, визволяючи нашу республіку, 668 тих, для кого ця земля була рідною.
Серед 113 двічі Героїв Радянського Союзу є імена 32 синів України, а в числі тричі Героїв – наш славний українець - Іван Микитович Кожедуб. Серед двох тисяч повних кавалерів солдатського ордена Слави чимало уродженців української землі, однак лише чотири при цьому удостоєні ще й вищої відзнаки – звання Героя Радянського Союзу. Троє з них – українці: І.Г. Драченко з Черкащини, П.Х. Дубинда з Херсонщини, С.А. Половинець із Житомирщини.
В безсмертному строю матросівців закарбовано 55 імен українських воїнів, а серед тих, хто пішов у вічність, повторивши подвиг М. Гастелло та його товаришів, – І.І. Бабюк, І.Т. Вдовенко та інші уславлені льотчики України.
Славну сторінку в літопис боротьби проти гітлерівської навали вписали українці, які воювали в різних родах військ. Особливо слід відзначити тих, хто боровся за життя поранених і хворих солдатів та командирів, – військових медиків.
Серед 41 медика – Героя Радянського Союзу – 11 уродженців України: П.М. Буйко, Г.К. Петрова, М.М. Кравцов, В.О. Коляда, Й.М. Петлюк, І.У. Вербловський, Л.С. Кравець, М.З. Щербаченко, М.С. Шкарлетова, В.В. Фомін, М.П. Грищенко. Кожен з цих людей – лікарів, фельдшерів, медсестер, санітарів – врятував життя сотням бійців, винісши їх з поля бою, зробивши майстерну операцію, давши власну кров.
Медаллю Флоренс Найтінгел – міжнародною відзнакою високого гуманізму – нагороджені М.С. Шкарлетова з Харківщини, М.З. Щербаченко, Н.А. Бойко з Донецької обл., К.В. Бутова із Севастополя, Є.П. Варцаба з Тернополя, Л.А. Родіонова, Н.Т. Вознюк та Л.І. Чернова з Києва, М.Д. Сердюк з Луганська, О.І. Комелєва з Білої Церкви, П.М. Гусак зі Львова. Саме завдяки вчасній і кваліфікованій медичній допомозі в бойові частини повернулося близько 72 відсотки поранених, то в цьому велика заслуга й українських медпрацівників.
Вихідці з України воювали на різних фронтах, виявляючи при цьому звитягу й доблесть. 20 українців удостоєні звання Героя в битві під Москвою, 68-у боях за Ленінград, 15 – під Сталінградом, 30 – на Курській дузі, 200 – за визволення Білорусії, 143 – на території Прибалтики, причому 7 чоловік одержали тут другу найвищу відзнаку. Сотні Героїв брали участь у боях за визволення Румунії, Польщі, Болгарії, Чехословаччини, Угорщини, Югославії, Австрії; 100 українців з 589 кавалерів «Золотої Зірки» були удостоєні цієї нагороди в битві за Берлін.
Уродженці України становили значну частку вищого командного складу Збройних Сил СРСР. Під час війни або після її закінчення маршалами Радянського Союзу стали П.К. Кошовий, І.М. Кожедуб, А.І. Єрьоменко, Р.Я. Малиновський, К.С. Москаленко, П.С. Рибалко, С.І. Руденко, В.О. Судець, С.К. Тимошенко. Серед генералів та адміралів періоду війни близько 300 представників України.
Маршали й генерали українського походження очолювали більше половини з 15 фронтів, які діяли в період радянсько-німецької війни.
Високе почуття обов'язку й здатність до самопожертви виявили в роки військової хуртовини жінки України. Вони складали значну частину народного ополчення: в Чернігівській області – 13 269 від загального числа 64 787 чоловік, Миколаївській – 18 884 від 70 464, Кіровоградській – 11 454 від 66 281 чол. Чимало жінок служило в регулярній армії зв’язківцями, медпрацівниками, льотчиками розвідувальної та бомбардувальної авіації, поділяючи з чоловіками всі випробування й небезпеку військової пори.
На відзнаку стійкості та мужності людей, які захищали свої міста від загарбників, почесні звання «місто-герой» присвоєно Києву, Харкову, Одесі, Керчі, Севастополю. А скільки великих і малих населених пунктів багатостраждальної української землі варті того, щоб бути відзначеними. В одному з таких сіл – Геройську (колись Прогної) Голопристанського району на Херсонщині народилося чотири Герої Радянського Союзу – матрос Чорноморського флоту КГ. Висовин (посмертно), капітан 1-го рангу М.Г. Танський (Північний флот), капітан 1-го рангу Г.Я. Оводовський (Балтійський флот), кавалер 3-х орденів Слави моряк-чорноморець П.Х. Дубинда.
