Присвячується нашим землякам – учасникам Другої світової війни та визволителям Сірогозщини від нацистських загарбників.
Чепурін Пилип Федорович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1945 р.). В роки Радянсько-німецької війни командир стрілецького батальйону 990-го стрілецького полку 230-ї стрілецької дивізії (5-ї ударної армії, 1-го Білоруського фронту).
Народився 27 жовтня 1911 року в селі Першопокровці Херсонської області в селянській родині.
У Червону Армію призваний Турткульським райвійськкоматом Каракалпатської АРСР.
У 1937 році закінчив Харківське кавалерійське прикордонне училище. Пішов на фронт у січні 1942 року з посади начальника застави Шуроабадської комендатури. Разом зі своїм підрозділом він бився у Криму, на Північному Кавказі, брав участь у визволенні Молдавії, в боях на плацдармі під Кюстріном на Одері. Був тричі поранений.
Батальйон Чепуріна разом з наступаючими частинами, зламавши опір ворога, одним з перших увірвався до Берліна. Сформовані в батальйоні штурмові групи кинулися до рейхстагу. Але коли бійці наблизилися до мосту через канал, фашисти зустріли їх вогнем артилерії і автоматів. Склалося критичне становище. Комбат Чепурін прийняв рішення: сковуючи ворога з фронту, на підручних засобах переправити ударну групу на протилежну сторону каналу і завдати по гітлерівцям раптовий удар. Це завдання було успішно виконано. Сутичка була короткою і напруженою. Бійці билися вміло, виважено і допомогли розчистити штурмовим групам шлях до Рейхстагу.
За героїзм і виключну військову майстерність проявлені при штурмі м. Берліна Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року капітану Чепуріну Пилипу Федоровичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Медаль № 6713.
Після війни продовжував службу в армії.
З 1956 року підполковник Пилип Федорович Чепурін був у запасі. Проживав у Криму. З 1973 року по 1981 рік працював майстром-інструментальником в Бахчисарайському професійно-технічному училищі № 24.
Помер 24 серпня 1981 року.
