190 років тому, 6 (18 за новим стилем) січня 1834 року в селі Махнівці Київської губернії народився відомий історик і етнограф Володимир Антонович – одна із фундаментальних фігур у становленні української ідеї в ХІХ столітті.
Принаймні, про це свідчить запис з актової книги Махнівського повітового суду метрики про хрещення Антоновича в місцевому римо-католицькому костелі, який стверджує, що «Року Господнього тисяча вісімсот тридцять четвертого січня місяця сьомого дня у Махнівському римо-католицькому приходському костелі окрещено і миром помазано отрока трьох імен Володимир-Станіслав-Йосип через Махнівського настоятеля декана ксьондза Фелікса Саховського благородних Г.Г. Боніфація — Генріха по Йвану і Моніки по Іполіту з Горських Антоновичів законовінчаного подружжя син року і місяця тих же шостого числа проти вечора народженого в Махнівці». Хоча деякі біографи Антоновича схиляються до думки, що він народився в 1830 році в Чорнобилі і був охрещений в греко-католицькому обряді, а в Махнівці відбулося його перехрещення на польську віру.
Не менш цікавою є ситуація із батьками Антоновича. У цій же метриці батьком вказано польського шляхтича Боніфатія-Генріха Антоновича, хоча насправді батьком історика є Янош Джидай — син угорського революціонера Матяша Джидая, який виступав за відокремлення Угорщини від Австрійської імперії та запровадження республіканського ладу. Тікаючи від переслідувань влади, він оселився в Україні, де й народився Янош. Підрісши та здобувши гарну освіту, Янош влаштувався гувернером у маєтку шляхтича пана Марковського, в селі Ягубець на Уманщині, де й познайомився з пані Монікою, яка на той час була офіційно одруженою із Боніфатієм Антоновичем, хоча вони давно уже жили порізно «Результатом цієї стрічі, — писав Володимир Боніфатійович у спогадах, — було моє життя».
За спогадами Антоновича, мама мала твердий характер і була схильна до деспотизму, карала за будь-яку провину чи непослух і дуже пишалася своїм шляхетним походженням, забороняючи «паничу» спілкуватися із українцями-«хлопами». Пізніше це вилилося в категоричний протест і зміну світогляду – Антонович порвав із польською шляхтою і став один із лідерів руху «хлопоманів» та фундаторів «Київської громади», всі свої сили і знання вклавши у дослідження та пробудження української ідентичності.
Недруги називали його «небезпечним лідером українофільства», на нього сипалися доноси, влаштовувалися обшуки. Але всі обвинувачення, як польської шляхти, так і єзуїтів, він легко розбивав своїми логічними аргументами. Він присвятив своє життя дослідженню історії України і козацтва, зокрема, 30 років викладав в Київському університеті і виплекав цілу плеяду відомих істориків. При цьому, в житті він відзначався надзвичайною скромністю і органічно не сприймав будь-яких форм галасливої «роботи на публіку», самореклами чи самовихваляння.
Постать Володимира Антоновича настільки цікава, що про нього варто більше знати і відкривати для себе. Першим кроком до цього може стати наш тест, який ми спеціально підготували до цієї дати. Хочете перевірити свої знання? До річниці з його дня народження запрошуємо перевірити свої знання. 
Український інститут національної пам'яті
