Старший солдат Олександр – чи не наймолодший військовослужбовець одного з підрозділів ТрО за віком, та не за терміном служби: зі своїх 23 років вже три з половиною віддав ЗС України.
Сашко народився у м. Арциз на Одещині, звідки й узявся позивний – «Харциз». Втім, розбишацьких рис у його натурі не помітно: завжди чемний, серйозний, відповідальний та доброзичливий.
Коли настав час обирати місце навчання, подався аж у Львів, де став студентом Національного університету ім. Франка, став вивчати прикладну математику, але... «Не вистачало мені серйозності, посидючості,— згадує «Харциз», тож провчившись один рік, вирішив узяти академічну відпустку та пішов на строкову службу, – «Щоб там мені клепки вставили. Справді, за півтора року мій характер змінився, я загартувався, навчився ретельно й відповідально ставитися до будь-якої справи».
Демобілізувавшись у грудні 2021-го, Сашко збирався відновити навчання у виші, але натомість через три місяці добровольцем пішов на війну. «З ТЦК та СП мене виганяли, мовляв, ти ж щойно з армії повернувся, та я наполіг, не міг я інакше повестися, коли ворог вже на порозі стояв», – каже Олександр.
На посаді стрільця пробув кілька місяців: його відповідальність та методичність помітили, тож «Харциз» став діловодом речової служби, забезпечення спорядженням, особистими засобами захисту, іншим речовим майном вимагають від молодого бійця ретельності, суворого контролю та зосередженості. Коли ж видається вільний час, переважно вночі, Саша самотужки опановує сферу розробки веб-сайтів – самовдосконалюється.
«Бажаю усім побратимам якомога швидше повернутися з перемогою зі щитом, а не на щиті. Мрію нарешті одружитися й відправитися у весільну подорож до Європи. Але доти усім нам треба набратися терпіння, мужності та сумлінно робити все можливе, аби прискорити перемогу».
Старший солдат Олександр – чи не наймолодший військовослужбовець одного з підрозділів ТрО за віком, та не за терміном служби: зі своїх 23 років вже три з половиною віддав ЗС України.
Сашко народився у м. Арциз на Одещині, звідки й узявся позивний – «Харциз». Втім, розбишацьких рис у його натурі не помітно: завжди чемний, серйозний, відповідальний та доброзичливий.
Коли настав час обирати місце навчання, подався аж у Львів, де став студентом Національного університету ім. Франка, став вивчати прикладну математику, але... «Не вистачало мені серйозності, посидючості,— згадує «Харциз», тож провчившись один рік, вирішив узяти академічну відпустку та пішов на строкову службу, – «Щоб там мені клепки вставили. Справді, за півтора року мій характер змінився, я загартувався, навчився ретельно й відповідально ставитися до будь-якої справи».
Демобілізувавшись у грудні 2021-го, Сашко збирався відновити навчання у виші, але натомість через три місяці добровольцем пішов на війну. «З ТЦК та СП мене виганяли, мовляв, ти ж щойно з армії повернувся, та я наполіг, не міг я інакше повестися, коли ворог вже на порозі стояв», – каже Олександр.
На посаді стрільця пробув кілька місяців: його відповідальність та методичність помітили, тож «Харциз» став діловодом речової служби, забезпечення спорядженням, особистими засобами захисту, іншим речовим майном вимагають від молодого бійця ретельності, суворого контролю та зосередженості. Коли ж видається вільний час, переважно вночі, Саша самотужки опановує сферу розробки веб-сайтів – самовдосконалюється.
«Бажаю усім побратимам якомога швидше повернутися з перемогою зі щитом, а не на щиті. Мрію нарешті одружитися й відправитися у весільну подорож до Європи. Але доти усім нам треба набратися терпіння, мужності та сумлінно робити все можливе, аби прискорити перемогу».
Херсонський обласний ТЦК та СП
