Сім’я — це турбота, підтримка, безумовне прийняття. А ще — сили разом долати життєві випробування та дарувати тепло один одному й іншим.
Безліч історій про силу українських родин вражають і надихають. Сьогодні, у Міжнародний день сім’ї, ми хочемо поділитися трьома такими розповідями, при цьому знаючи: у кожної сім’ї є власна щемка історія.
У вчителя Олега Михайлева з Харківщини напередодні повномасштабного вторгнення від ковіду померла дружина. Чоловік залишився сам з чотирма дітьми. Найменшому синові було менше року.
Донька-першокласниця вимушена була піти до школи в окупації. Перший дзвоник таємно відсвяткували на подвір’ї вчительки. Як і інші діти в той день, під кофтою дівчинка ховала вишиванку.
Протягом усієї окупації тато робив усе можливе, аби діти отримували необхідне. А ще — відчували Україну.
Каріна і Сергій нещодавно відсвяткували перший ювілей своєї сім’ї. У них є донька, але зараз вона живе з бабусею. Подружжя — офіцери Збройних Сил України.
Довгий час Каріна з Сергієм служили в різних частинах далеко одне від одного. З народженням малої Каріна пішла зі служби. А з початком великої війни — відновилась.
Найзаповітніша мрія Сергія і Каріни — вигнати окупантів, зібратися за великим сімейним столом і сказати один одному: “Нарешті ми разом”.
В сім’ї Надії і Олександра Степанюків десятеро дітей. Усі усиновлені, але батьки вважають кожного своїм, рідним. Один з найстарших синів зараз боронить Україну від окупантів. А ще родина — патронатна. На тимчасове виховання до Надії і Олександра потрапляють діти, чиї біологічні родини опинилися в складних життєвих обставинах і не можуть піклуватися про дітей.
“І ніби вже нас і багато було, але я загорілася усиновленням. Були в нас кімнати порожні. І коли ми прийшли в службу у справах дітей, нам розказали про патронат. Я приїхала до чоловіка, розказала йому. Він каже: “А ми так зможемо?””, — згадує Надія про те, як вона стала патронатною вихователькою.
Завдяки патронатній сім’ї Надії і Олександра діти їхньої громади убезпечені від дитбудинку. А тепла в цій великій родині вистачає на всіх.
Сьогодні, у День сім’ї, ми хочемо побажати українським родинам, щоб на шляху було більше світлих моментів. Надихаємось вами і дякуємо за вашу силу.
_____
Історії: Суспільне, Українська правда, Волинські новини.
Міністерство соціальної політики України
