Державні акти на землю не видаються з 1 січня 2013 року
Державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються з 1 січня 2013 року у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр».
З 1 січня 2013 року земельні ділянки як об’єкти права реєструються в Державному земельному кадастрі, а права на них (власності, користування тощо) — у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК.
Державний акт на землю — це документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності або право користування громадянина чи юридичної особи на земельну ділянку. Державний акт на землю містить інформацію про:
власника земельної ділянки;
підстави набуття права власності(права користування) на земельну ділянку;
місце розташування, площу земельної ділянки;
опис суміжних землекористувачів;
обмеження та обтяження у використанні ділянки.
Наявність помилок у правовстановлюючому документі на землю унеможливлює реалізацію особою своїх прав власника земельної ділянки.
Помилки в державних актах:
Технічні помилки стосуються неправильно визначеної площі земельної ділянки, її конфігурацій тощо.
Орфографічні є помилки допущені у :
прізвищі, імені та по батькові громадянина, якому видавався державний акт на його земельну ділянку;
назві юридичної особи;
назві населеного пункту, вулиці тощо.
Виправлення орфографічних помилок відбувалось до 2013 року шляхом видачі нових державних актів замість тих, що містять помилки. Проте з 2013 року державні акти не видаються, а, отже, отримати новий акт замість того, в якому міститься помилка, неможливо.
Крім того, слід звернути увагу на те, що за увесь період видачі державних актів на право власності та на право постійного користування землею Інструкцією по їх заповненню заборонялося робити виправлення або помарки.
Отже, в раніше виданих державних актах на право власності на земельну ділянку чи право постійного користування земельною ділянкою жодних виправлень робити не можна, оскільки його можна визнати зіпсованим.
Виправлення помилки:
позасудовий (особа звертається до органу, який видав правовстановлюючий документ);
судовий (передбачає звернення з позовом до суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначено в документі, що не збігаються з даними вказаними у Державному акті).
Власнику державного акту необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, яка розглядається судом в порядку окремого провадження за правилами, встановленими для розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Обов’язково необхідно вказати в заяві, якими доказами підтверджується той факт, що у державному акті на земельну ділянку дійсно допущено помилку, а також обґрунтувати з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб. А також письмові докази на підтвердження того, що допущена помилка.
Якщо помилка міститься лише в державному акті, а в рішенні ради про безоплатну передачу земельної ділянки, прийнятому до 2002 року, прізвище зазначено правильно, то зареєструвати право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав можна не на підставі державного акта, а саме на підставі рішення ради.
Якщо помилка міститься у всіх документах, у тому числі і в рішенні ради про безоплатну передачу у власність земельної ділянки, то за зверненням власника земельної ділянки до цієї ради може бути внесено зміни до такого рішення тільки в частині прізвища, після чого, відбувається реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав.
Міністерством юстиції для нотаріусів надавалось роз’яснення щодо роботи з документами, які містять помилку у прізвищі, імені чи по батькові, яка виникла у правовстановлюючих документах при перекладі та написанні прізвищ російською та українською мовами.У цьому випадку нотаріус, за наявності витягу з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки, може зареєструвати право власності на неї в Державному реєстрі прав з виправленням цієї помилки.
У разі, коли в документах, на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ, також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може лише суд.
Форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року №449, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.07.2013 р. № 404 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів".
