Слова, що не мають ранити. Як розмовляти з партнерками військових?

Станом за даними на 2024 рік, в Збройних силах України служать 800 000 людей. В більшості цих людей є друзі, рідні та партнер_ки, які чекають на них за межами фронту. Окрім цього очікування, страху за рідних та друзів, партнер_ки військових зіштовхуються з реакціями інших людей та запитаннями про службу та майбутнє своїх коханих. Як запитувати екологічно?

Проєкт "Партнерки" від Projector Foundation зібрав приклади щоденних запитань, яких варто уникати у спілкуванні з близькими військових. Ці запитання, як і пошук відповідей на них, можуть лише травмувати партнерок.

Як говорити з партнерками військових про поточну службу?

Точно не є тактовними та етичними запитання: 

• "Куди відправили?";
• "Скільки заробляє?";
• "Коли ви востаннє спілкувалися?";
•  "Чому не дають відпустку?" 
•  "Доводилося вбивати?"

До того ж партнерки військових можуть і не знати усіх відповідей. 

Як говорити про ситуацію на фронті?

Переважно, військові просять не запитувати: "А де ви, а шо ви? Як там контрнаступ?" 

Навіть якщо воїни й володіють такою інформацією, її точно не можна розголошувати – зокрема і своїм коханим людям.

Як варто запитували про мобілізацію? Спойлер – мінімально

Люди, які чекають коханих з фронту, поважають їх рішення. Краще запитати, як їх можна підтримати. "А як ти відпустила? і "чому він туди пішов?" – це погані опції.

А про політику можна говорити?

Краще не треба про:

• беззмістовність війни;
• обурення щодо дій влади;
• розповіді про чийсь "відкос" від ТЦК. 

М’яко сказати, недобре знецінювати подвиг чиєїсь найближчої людини.

А про чужий досвід можна?

Точно краще уникати паралелей та історій про кума, який десь отримав контузію. Інформація про чужий біль просто лякає та робить боляче,  а не допомагає.  

Якщо людині дуже боляче, краще не завдати ще більше шкоди необережною розмовою. Коли ви дізнались про втрату на війні, треба бути уважними, та не торкатись теми першими. 

А якщо військовий_військова загинули?

Не розпитуйте детально як це сталося. тощо. Якщо людина захоче, вона поділиться з вами сама. 

Як не жаліти людину?

"Як це пережити?", "Така молода, а вже вдова" та інші прояви жалості завдають болю людині, яка переживає втрату, а також принижують її стан. Співчувайте, підтримуйте партнерок у прагненнях та планах, вказуйте їм на їхні сильні сторони та робіть справи разом.

Як говорити про переживання втрати?

Кожне проживання втрати кожної окремої людини – індивідуальне. 

Фрази "Я тебе розумію", і "Знаю, через що ти проходиш" не підтримають людину, а знецінять досвід та спонукатимуть закритися в собі.

Також такі слова, як: 

"Ти мусиш жити далі/бути сильною" чи "Тримайся заради дитини", додають людині, яка переживає горе, ще більше емоційного навантаження.
 

Як варто говорити та підтримувати?

У будь-якій мові світу не вистачить слів, що допомогли б партнерці описати те, що вона відчуває.

Краще всього запитати – як я можу тебе підтримати? Дії говорять краще за слова. Валідація будь-яких почуттів та допомога – найкращий вираз підтримки. 

Партнерки військових, які спілкувались з Projector Foundation, відмічають:

• варто чути про справжні потреби партнерів_ок військових та бути готовими їх почути – побутова допомога, посидіти з дитиною;
• варто брати побутову ініціативу та залучати людину до спільних справ, якщо вона цього хоче;
• варто вивчати досвід військових – щоб краще розуміти, яким може бути стан їхніх партнерок та партнерів.
• Характер.Media