25 червня цього року Європейський суд з прав людини оголосить своє рішення щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18.
Ця справа стосується масових та систематичних порушень росією прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та порушення прав українських політичних в’язнів.
Нагадаємо, що 14.01.2021 Європейський суд з прав людини оголосив ухвалу від 16.12.2020 щодо прийнятності міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14, визнавши її частково прийнятною, та прийняв рішення про приєднання до міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14 справи «Україна проти Росії (VII)» за заявою № 38334/18 щодо політичних в’язнів.
У цій ухвалі Європейський суд з прав людини встановив, що російська федерація здійснює ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь з 27.02.2014 та визнав прийнятними скарги Уряду України про існування адміністративної практики рф стосовно порушень прав людини, гарантованих Конвенцією та Протоколами до неї, зокрема:
насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2);
жорстокого поводження (стаття 3);
незаконних затримань (стаття 5);
поширення законодавства рф на територію Криму, у результаті чого з 27.02.2014 суди, які діють на півострові, не можуть вважатись такими, що встановлені законом (стаття 6);
незаконного автоматичного нав’язування російського громадянства (стаття 8);
незаконних обшуків приватної власності (стаття 8);
утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до російської православної церкви (стаття 9);
припинення діяльності українських медіа (стаття 10);
заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);
експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого Протоколу);
заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого Протоколу);
обмеження свободи пересування між Автономною Республікою Крим та материковою частиною України в результаті фактичного перетворення рф адміністративного розмежування на кордон (між росією та Україною) (стаття 2 Протоколу № 4);
переслідування кримських татар (стаття 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції).
13.12.2023 у приміщенні Європейського суду з прав людини у м. Страсбург, Французька Республіка, відбулися усні слухання щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18 де делегація України представила позицію Уряду України у зазначеній справі.
