“Я не люблю спеку та море, до того ж вже достатньо відпочивати з друзями. Потім буду відпочивати, після нашої Перемоги”, – жартує Ганна у відповідь на питання, чому у свої 23 роки обрала не пляжний відпочинок, а контрактну службу у Збройних Силах Укр
“Якщо батько у свої п’ятдесят з лишком років зміг стати корисним ЗСУ, то чому я, молода здорова дівчина, не зможу? Звісно, зможу”, – пояснює вже серйозно дівчина.
Ця цілеспрямована дівчина обрала служіння Батьківщині у лавах Збройних Сил України на прикладі її родини.
Батько з перших днів повномасштабного вторгнення служить водієм в одній з десантно-штурмових бригад.
До речі, батько поки що не знає про те, що вона підписала контракт. “Менше знає, міцніше спить. Не треба йому зайвий раз хвилюватися у його віці”, – жартує дівчина.
Молодший брат цього літа вступає до Національного Університету “Одеська військова академія”. Тож майже вся родина – чинні або майбутні військові.
Тому вибір Ганни не дивує.
Поки що вона планує працювати медсестрою нейрохірургічного відділення в одному з військових шпиталів Півдня України. Досвід в неї є, дівчина закінчила відповідні курси в Миколаєві. Паралельно також вчиться на юриста.
“Поки що піду працювати до шпиталю. Бо дуже шкода поранених хлопців, їм потрібна допомога та підтримка.
Хто буде про них турбуватися, якщо у лікарів, медсестер, волонтерів на всіх не вистачить часу через втому? Чому це не можу зробити я?”, – розмірковує дівчина.
“Згодом може вдасться проявити себе на інших посадах”, – каже Ганна. – “Все ж недарма я вчуся на юриста. Але поки що – шпиталь. А взагалі, за наказом – я буду там, де потрібна. Я до всього готова”, – запевнює військова.
Оперативне командування "Південь"/Operational Command “South”
