Особливістю проявів ПТСР є те, що досить часто люди, які потерпають від його наслідків, намагаються не розповідати про свої переживання, хочуть забути те, що сталося, сподіваючись, що «час вилікує».
“Часто виявляється, що тільки часу замало – потрібні спеціалізовані форми допомоги, щоб відбулося зцілення, затягнулися «рани» минулого. Слід бути готовими до того, що ми можемо зустрітися із недовірою, скептицизмом, відстороненням, знеціненням, а інколи й агресією постраждалого. Іноді потрібен час, щоб людина стала довіряти фахівцю, щоб виникли стосунки, які допоможуть їй заговорити, наблизитись до зони прихованих переживань (болісних переживань, якими важко ділитися з іншими). Такі стосунки дозволять постраждалій людині почуватися безпечно, допоможуть знизити потребу у використанні захисних механізмів, дозволять отримати доступ до негативних емоційних станів і опрацьовувати їх, що сприятиме покращенню навичок самодопомоги”, - говорять фахівці рівненського КЗ «Будинок Ветеранів» РМР.
Що не варто робити:
Не примушуйте травмовану особу говорити про травматичний досвід. Це може призвести до небажаних наслідків, ретравматизації.
Не ігноруйте інформацію, яка може бути дуже важливою. Не підтримуйте уникання ветеранами наявних психологічних та фізичних симптомів. Вони можуть вважати і вдавати ніби їх не існує.
Не звинувачуйте травмовану особу і не дорікайте їй через те, як саме вона може реагувати та проявляти емоції. Часто постраждалі не можуть контролювати гнів, агресію, сльози тощо.
Не говоріть, що варто припинити поводитися, як на війні.
Не говоріть, що час лікує.
Не можна без дозволу доторкатись до тіла людини, обіймати. Дотики до певних частин тіла можуть призвести до спалаху.
Не підтримуйте міфи стосовно ПТСР.
Що варто робити:
Пропонувати емоційну підтримку.
Проявляти тепло, довіру і розуміння.
Мати повагу до того досвіду, який ветерани пережили.
Уважно слухати і чути.
Важливо приймати і розуміти спротив травмованої людини, бути виваженими і обережними. Саме ці якості допоможуть підібрати найбільш ефективні для цієї людини форми підтримки і допомоги.
Створити атмосферу психологічної та емоційної безпеки для ветеранів.
Проговорити, що вся інформація, яку ви отримаєте, залишиться конфіденційною. Якщо ці люди готові прийняти допомогу, заохочуйте їх пройти обстеження і отримати належне лікування.
Важливим залишається питання оцінки стану психічного здоров’я травмованих, самої процедури обстеження постраждалих; організація цієї допомоги таким чином, щоб мотивувати людей звертатися по допомогу, а не уникати її. Після знайомства і встановлення стосунків можна переходити до самого процесу обстеження. Головна проблема обстеження ветеранів – сам процес обстеження. Він активує травматичні спогади і може дестабілізувати людину.
Нагадаємо, у ветеранських просторах діє чат-бот @vetprostory_bot (https://t.me/vetprostory_bot), який створено за ініціативи Простір Можливостей та Коаліція ветеранських просторів. Цей чат-бот надає можливість координувати надання послуг військовослужбовцям, ветеранам, ветеранкам та їх родин.
Коаліція ветеранських просторів
