16 липня Верховна Рада України скасувала перехід на літній час, прийнявши Закон «Про обчислення часу в Україні» (№4201).
Відповідно, востаннє українці переведуть годинники на зимовий час 27 жовтня — і надалі вже переведення на літній час не відбудеться.
Що про такий перехід кажуть українські науковці?
Академік НАН України Володимир Радченко, академік-секретар Відділення загальної біології НАН України:
Серед основних негативних наслідків сезонного переведення часу зі збереженням звичайного початку робочого дня слід передусім відзначити різке порушення біологічних ритмів людини, наслідком чого стають депресивні стани, головний біль, уповільнення обміну речовин, яке спричинює збільшення ваги тощо. У перші дні після переведення годинників різко зростає кількість нещасних випадків і ДТП. Закликаю «припинити реально нічим не обґрунтовану критику Закону України «Про обчислення часу в Україні».
Академік НАН України Олександр Кириленко, академік-секретар Відділення енергетики і енергетичних технологій НАН України, директор Інституту електродинаміки НАН України:
Вирішуючи питання про доцільність переведення стрілок годинника, варто зважати на кілька чинників:
Кількість часових поясів, в яких розташована територія країни.
Розташування об’єктів споживання електроенергії за часовими поясами та їхня «питома вага» у сумарному споживанні електроенергії в країні.
Структура й стан генерувальних потужностей країни.
Питання біологічного дискомфорту й логістичних «незручностей», пов’язаних із «перехідним періодом».
Україна обрала курс на вступ до ЄС. З огляду на це, в аспекті логістики доцільно було б використовувати середньоєвропейський час.
Доцільно, щоб Україна постійно перебувала в одному часовому поясі без переходу на літній час у подальшому.
Академік НАН та НАМН України Віталій Цимбалюк, Президент Національної академії медичних наук України:
Найпоширенішою причиною десинхрозу є зміни часових поясів унаслідок тривалих перельотів і переїздів, неузгодженість за фазою з поясним часом, тобто з місцевим сонячним часом, ритму «сон – пильнування». Ба більше, суперечливі ритми соціального часу разом з екологічними чинниками можуть викликати антропоекологічне напруження навіть цілих популяцій. Зміна співвідношення тривалості «сон – пильнування» несприятливо впливає на вищу нервову діяльність. Дефіцит сну спричинює різке коливання вегетативної реактивності, значно знижує фізичну та розумову працездатність. Отже, можна вважати, що переведення часу (стрілок годинників), особливо на «літній час», яке відбувається двічі на рік, несприятливо позначається на стані здоров’я громадян України.
Детальніше: https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/252173.html
Текст Закону: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/4294
