27 серпня 1856 року народився Іван Якович Франко (1856-1916) - видатний український письменник, поет, драматург, вчений і політичний діяч.
Народився у селі Нагуєвичі на Галичині, в родині коваля. Освіту здобував у Львівському університеті, де активно займався літературною та громадською діяльністю.
Франко створив понад 50 томів творів, серед яких "Захар Беркут", "Мойсей", "Борислав сміється" та численні поезії. Його творчість охоплює різні жанри: від лірики і драматургії до наукових праць.
Франко глибоко досліджував соціальні та національні проблеми, виступаючи за прогресивні зміни у суспільстві. Він був одним із засновників українського соціалізму та брав активну участь у політичному житті Галичини.
Франко став співзасновником і членом Русько-української радикальної партії, першої української політичної партії, що виступала за права селян і робітників.
Його політична діяльність була спрямована на боротьбу за незалежність України та покращення соціальних умов. Літературознавці відзначають універсальність та глибину Франкової творчості, його здатність поєднувати фольклорні мотиви з сучасними європейськими тенденціями.
Творчість Франка суттєво вплинула на формування української національної ідентичності. Він став одним із перших українських письменників, чиї твори отримали визнання не лише в Україні, але й за її межами.
Окрім літературної і політичної діяльності, Франко був також видатним науковцем, автором праць з історії, філософії, економіки та етнографії. Його вклад у розвиток української літератури і науки є неоціненним. Франко був кандидатом на здобуття Нобелівської премії, що свідчить про високу оцінку його творчості в світовому масштабі.
Херсонський обласний центр туризму і краєзнавства
