Щорічно 30 серпня у світі відзначають Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.
В Україні цей день набуває винятково трагічного забарвлення. Йдеться про тисячі зниклих безвісти цивільних та військових, де їх повернення — одне з найважливіших та найскладніших завдань.
Вказана дата була встановлена відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 65/209 від 21.12.2010 задля того, щоб підтримати заходи, спрямовані на викорінення подібного явища та привернути увагу міжнародної спільноти до долі людей, чиє місцезнаходження залишається невідомим внаслідок примусового зникнення.
Насильницькі зникнення підривають фундаментальні цінності будь-якого суспільства, яке є прихильником поваги до законності, прав людини і основних свобод, і що систематичне вчинення таких актів за своїм характером є злочином проти людяності. Про це йдеться у Резолюції 47/33 Генеральної Асамблеї ООН від 18.12.1992 «Декларація про захист усіх осіб від насильницького зникнення».
Першим міжнародно-правовим актом, яким гарантується абсолютне право людини не піддаватися насильницьким зникненням, стала Міжнародна конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. «Насильницьким зникненням», згідно зі статтею 2 Конвенції, уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону.
Україна приєдналась до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень у 2015 році, що зумовило необхідність у внесенні низки змін до національного законодавства. Зокрема, було прийнято Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text). Зміни також стосувалися Кримінального кодексу України. Вказаний Кодекс було доповнено статтею 146-1 «Насильницьке зникнення».
Крім того значну увагу було приділено функціонуванню Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Цей реєстр є повністю захищеною базою даних. І доступ до нього мають визначені посадовці: представники Офісу Уповноваженого зі зниклих безвісти, працівники Національної поліції та Департаменту інформатизації МВС України.
Дії рф в Україні є прикладом численних порушень міжнародного права. Серед них — систематичні насильницькі зникнення, які є злочином проти людяності. З початком повномасштабного вторгнення увага світу до злочинів, скоєних країною-агресором, тільки посилилася.
На жаль, збройна агресія рф проти нашої держави триває, де подібні акти викрадень слугують черговим нагадуванням про важливість постійної боротьби за права людини.
