Одна з найважчих та найскладніших тем у сфері ментального здоров’я — це самогубство. Особливо, якщо говорити про можливий ризик серед дітей та підлітків.
Ми вирішили підняти цю тему спеціально до Міжнародного дня запобігання самогубствам, адже як би важко і складно не було навіть думати про це, необхідно знати базові речі, щоб мати можливість допомогти. Тому що найважливіше — це вчасно ідентифікувати проблему і запобігти їй.
Тож в цьому дописі ми поговоримо про те, як можна розпізнати думки про самогубство у дитини і яким чином можна допомогти.
Найчастіше такі думки можуть виникати у депресивному стані. На це може вказувати збій режиму: дитина погано їсть і спить, хоча раніше таких проблем не виникало. Перестає турбуватися про себе — нехтує особистою гігієною та виявляє байдужість до свого зовнішнього вигляду.
Зміна поведінки. Якщо раніше дитина була активною/им, мала/в багато друзів/подруг та жаждала/в спілкування, але раптово замкнулась/вся в собі і навіть рідко виходить з кімнати — це може бути тривожним сигналом.
Окрім цього, можуть бути так звані “емоційні гойдалки” — підліток, який був/ла спокійним/ою та врівноваженим/ою, починає надто емоційно реагувати на будь-яку дрібницю. Або ж навпаки — впадає в апатію і взагалі нічого не хоче робити.
Проте найяскравіший червоний прапор — це спроба самопошкодження. Це можуть бути порізи, подряпини, які дитина ховає під довгими рукавами та мішкуватим одягом. Тому батьки можуть одразу і не помітити цього.
Якщо дитина хоче собі нашкодити, з нею/ним точно відбудуться якісь зміни, які батьки мають помітити і поставитися до цього серйозно.
Що робити дорослим, якщо побачили у дитини ці червоні прапорці?
Спробуйте поговорити з дитиною. Спокійно. Це дуже важливо — не налякати, не перегнути з емоціями, а з розумінням поставитися до її/його стану. Спитайте, що з нею/ним відбувається. Можливо, є зовнішній тригер і ви зможете допомогти. Як мінімум — ви завжди можете запропонувати звернутися до психолога/ині.
Підліток може вдаватися до спроби самопошкодження і самогубства, якщо не бачить іншого виходу: "Вікно" її/його сприйняття ситуації звужується до "щілини". І завдання батьків – розширити його, аби з’явився "просвіт".
Якщо є ознаки депресії та навіть спроби самопошкодження, в першу чергу потрібно звернутися до психолога/ині, який/а зможе скерувати до психіатраині у разі потреби.
Без допомоги спеціалістів вийти з цієї ситуації буде важко. Окрім цього, ті самі порізи в стані афекту можуть бути серйозними, впритул до госпіталізації. Навіть якщо підліток не мав/ла фатального наміру.
Не виключено, що дитина може сама/м звернутися за допомогою до вас. В жодному разі не можна це ігнорувати, потрібно надати всю любов та підтримку, яка є всередині вас та звернутися до спеціаліста/ки.
Пам’ятайте: будь-які негативні думки у дитини не роблять вас "поганими". Підлітковий вік дуже складний період, особливо через гормональні зміни. І це теж може вплинути на його/її стан. Це зовсім не означає, що ви зробили щось не так
Ми станемо для вас допомогою і підтримкою у складні часи. Наші консультантки і консультанти завжди на зв’язку. Телефонуйте на Національну гарячу лінію для дітей та підлітків. Ми поруч:
116 111
0 800 500 225
Telegram: https://t.me/CHL116111
Instragram: https://www.instagram.com/childhotline_ua?igsh=MTV1cDZndHh4bmY0MQ==
Facebook: https://www.facebook.com/childhotline.ukraine
Цю публікацію було створено за фінансової підтримки уряду Німеччини. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю ГО «Ла Страда-Україна» та не обов’язково відображає точку зору уряду Німеччини та/або ЮНІСЕФ UNICEF Ukraine
Національна гаряча лінія для дітей та молоді
