Базові поради, щоб не стати жертвою інформаційних операцій ворога
Дезінформація – це фальшивий, маніпулятивний контент, створений навмисно, щоб зашкодити. Вона покликана створити брехливі сенси, залякати, ввести в оману та завдати удару.
Дезінформатори фальсифікують усе – новини, книжки, документи, твори мистецтва та навіть публічні події. Російські пропагандисти постійно вигадують та перекручують інформацію про події. Організовують підставні заходи, щоб легалізувати свої злочини та використати їх у публічному просторі проти України.
Щоб вберегти себе від дезінформації важливо дотримуватися низки простих правил та розрізняти інформаційні атаки.
Як виявити фейк?
Вимкніть «режим автопілота» у споживанні інформації та запитайте себе:
- Чому я бачу цю інформацію?
- Яке джерело поширило цю інформацію (сторінка соцмереж, медіа чи підозрілий сайт)?
- Хто автор повідомлення (офіційна особа, журналіст чи анонімний дописувач)?
Зверніть увагу на:
- Наявність посилань на джерела інформації.
- Подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення.
- Фото чи відео, використані на підтвердження інформації.
- Коментаторів, залучених експертів.
Ознаки маніпулятивної інформації:
Емоційно забарвлена подача – “неймовірна” чи “шокуюча” інформація.
Відсутнє першоджерело.
Підозрілий акаунт, який поширює інформацію.
Дезінформатори також часто використовують фейкові фотографії. Як їх перевірити?
- Відкрийте браузер Google Chrome. Натисніть правою кнопкою миші на фото, яке хочете перевірити та виберіть опцію: “шукати зображення в Google”.
- Якщо у вас інший браузер, тоді відкрийте Google. Перейдіть у розділ: “пошук за зображенням”. Скопіюйте посилання на зображення і вставте його в рядок пошуку.
Таким чином ви зможете перевірити, чи зображення не крадене, де воно з’явилось вперше та яку ситуацію ілюструє насправді.
На що звернути увагу, коли знайшли першоджерело фотографії?
- Дати публікацій: однакові чи різні?
- Місце публікації: хто опублікував це фото? Чи можна довіряти цьому джерелу?
- Чи відповідає назва та зміст статті фотографії?
- Чи є відмінності між оригіналом, який ви знайшли, та фото, яке ви хотіли перевірити? Наприклад, фото обрізане, додані або змінені елементи.
- В якій країні зроблено фото? Про яку країну йдеться в посиланні?
Джерела інформації
Важливо! Читати інформацію слід лише на офіційних ресурсах – сайти або канали міністерств та інших органів державної влади, а також на платформах Суспільного мовника.
Інформація, отримана на неофіційних каналах та сторінках у соціальних мережах, може бути неправдивою. Наприклад, У 2021 році СБУ викрила мережу зловмисних телеграм-каналів, пов’язаних з російськими спецслужбами. Прикриваючись форматом “інсайдерська інформація” вони транслювали ворожі заклики та фейки. Серед них («Резидент», «Легитимный», «Картель», «Сплетница» та інші). У лютому 2022 року Центр протидії дезінформації публікував розширений список таких каналів.
Також в інформаційному просторі існує багато сайтів-сміттярок, які зароблять на дискредитаційних повідомленнях. Проте часто користувачі вірять сумнівним джерелам інформації, адже інформацію там подають емоційно, так щоб одразу налякати, шокувати чи обурити і вимкнути здатність до холодного аналізу.
Ознаки сайту-сміттярки:
Імітує сайт реального ЗМІ (bbc-cnn, ua24ua, informator.su тощо).
Немає інформації про редакцію сайту (рубрики «Про нас», «Редакція»).
Контент підозріло однотипний.
Дотримуйтеся 5 простих кроків медіаграмотності:
Свідомо формуйте свій інформаційний простір.
Протидійте цифровій залежності та вимкніть режим “автопілота”.
Опануйте думки та емоції.
Перевіряйте отриману інформацію в різних джерелах.
Перевіряйте інформацію, яку маєте намір поширити.