Ще більше нових бізнесів відкрили жінки за цей рік – уже 59 %.
Участь жінок у грантовій програмі «Власна справа» збільшилась до 48 %. Відповідно, і кількість переможниць у ній зросла!
Вже 22 % керівників наших дипломатичних місій – жінки. Це теж більше, ніж будь-коли.
За даними Міноборони, вже майже 20 % усіх добровольців – це жінки.
Тема цьогорічного, восьмого Український Жіночий Конгрес, що триває сьогодні в Києві: «Жіночий потенціал: нові ролі, нова якість».
Попри війну цей потенціал невпинно зростає, і жінки постають у нових ролях і якостях. Одразу треба визнати: такий потенціал найчастіше має високу ціну. Лише за поточний рік я мала честь познайомитися з неймовірними жінками, зокрема вчительками, які пережили й переживають драматичні випробування.
Як-от Лариса Фесенко, яка пройшла 45 діб російського карцеру та після деокупації повернулась до рідної школи на Харківщині. Або Олена Влезько, яка продовжила дистанційне навчання учнів із підвалу батьківської хати на Миропіллі, що на кордоні з державою-агресоркою, під постійними обстрілами.
Однак – і це довели фахівці – існує феномен посттравматичного зростання. Не все, що зараз відбувається, нас гальмує. Поряд із нашими травмами й болем, інколи навіть як їхній наслідок, є й можливості. І нам усім – і жінкам, і чоловікам – варто в це вірити, якщо хочемо будувати сильне суспільство.
Ви скажете: багато жінок зараз керуються не тим, чого дійсно хочуть, а тим, що потрібно. Роблять не вибір, а виконують місію. Так.
Але за нами залишається головне: сприймати ці вимушені обставини як гальмування чи як можливість.
І щойно ми побачимо у своєму непростому повсякденні можливість – для власного зростання, розвитку, життя – це буде те, чого точно ніколи не зможе відібрати ворог. Це те, що підсилить нас і країну.
