Державна підтримка чи шахрайська пастка? Як розпізнати обман та куди звертатися по допомогу
Державні програми фінансової допомоги створюються для підтримки громадян у складні часи, але водночас стають ідеальним інструментом для шахрайських схем. Уміння шахраїв маніпулювати довірою людей часто призводять до серйозних фінансових втрат. Гаряча лінія з кібербезпеки Nadiyno.org та система надання безоплатної правничої допомоги зібрали найбільш розповсюджені схеми та дали поради, як уникнути пасток і що робити, коли постраждав від зловмисників.
Шахраї йдуть на крок попереду
Шахраї використовують кризові ситуації, як-от економічні кризи, війну чи пандемію, для створення нових видів обману. Їхні дії часто побудовані на простих, але ефективних психологічних прийомах — страху втрати, бажанні легко зекономити або швидко заробити.
Розповсюджені шахрайські схеми
Технічні спеціалісти Nadiyno.org попереджають про зростання кількості фальшивих сайтів та повідомлень, які імітують державні програми допомоги. Люди, натискаючи на підозрілі посилання або заповнюючи форми персональними даними, самостійно передають зловмисникам доступ до них.
Фальшиві сайти
Зловмисники створюють сайти, які зовні нагадують офіційні портали державних установ. Ці ресурси можуть просити користувача заповнити заявку на отримання допомоги, вимагаючи введення особистих даних, номерів банківських карток і CVV-кодів. Коли дані опиняються в руках шахраїв, гроші з рахунків постраждалих можуть зникнути.
Часто такі сайти рекламуються у соціальних мережах із привабливими заголовками: “Оформи допомогу в три кліки!” або “Ваші кошти вже чекають на вас!”.
Фішингові повідомлення
Шахраї телефонують, надсилають SMS, електронні листи та повідомлення у месенджерах, обіцяючи «гарантовані виплати» від офіційних установ (наприклад, «Мінсоцполітики» або «Дія»). У тексті є посилання, яке веде на фішинговий сайт. Там запитують персональні дані, дані банківської картки або коди з SMS нібито для «активації кешбеку» або «підтвердження участі у програмі».
Псевдопосередники або фейкові волонтерські фонди
Часто шахраї видають себе за посередників, які “допомагають” оформити документи для отримання виплат. Вони обіцяють швидке нарахування коштів, але вимагають передплату, комісію або активаційний платіж за свої послуги, виманюють банківські дані, і зникають.
Пропозиції кешбеку за неіснуючі товари чи послуги
Імітуючи такі програми, як Національний кешбек шахраї можуть пропонувати кешбек за товари або послуги, що не покриваються програмою за законом, розраховуючи на неуважність. Наприклад, користувачам можуть надсилати фальшиві пропозиції отримати кешбек за покупки товарів, які буцімто ще не встигли додати в офіційний перелік на сайті. Якщо ви отримали подібну пропозицію, скоріш за все, її надіслали шахраї.
Соціальна інженерія: гра на емоціях
Шахраї впливають на емоції, змушуючи людину діяти швидко та необдумано й не даючи порадитися. Наприклад, вони можуть стверджувати, що вашу картку заблоковано, і щоб її відновити, вам потрібно терміново надати банківські або особисті дані. Так вони грають на страху втрати коштів. Не приймайте поспішних рішень, коли мова йде про ваші фінанси. Жодна офіційна установа не вимагатиме від вас термінових дій або виплат через дзвінок або повідомлення.
Як люди стають постраждалими від шахраїв?
Емоційний фактор
У кризові періоди багато людей перебувають у стані стресу, тому будь-яка пропозиція “допомоги” викликає надію. Шахраї користуються цим, граючи на емоціях.
Недостатня обізнаність
Не всі громадяни знайомі з принципами роботи державних програм, і багато людей не перевіряють джерела інформації. Це відкриває шлях для злочинних схем.
Складність технологій
Сучасні шахрайські сайти доволі якісно зроблені, що розпізнати їх може бути складно недосвідченим користувачам.
Як розпізнати шахраїв
Команда Nadiyno.org радить:
- Перевіряйте джерела інформації.
- Використовуйте лише офіційні сайти державних установ із доменом “gov.ua”. Жоден інший ресурс не може бути гарантом достовірності.
- Не довіряйте занадто вигідним пропозиціям.
- Держава не надсилає повідомлень із обіцянками “швидких грошей” через месенджери або SMS, а також не наполягає на терміновому прийнятті рішень.
- Уникайте підозрілих посилань.
- Якщо вас просять перейти на сайт і ввести свої дані — це перший сигнал небезпеки. Уважно перевіряйте URL-адреси: шахрайські сайти часто містять орфографічні помилки або нетипові розширення.
- Використовуйте тільки офіційні додатки та платформи.
- Завантажуйте додатки лише з Google Play чи App Store, і перевіряйте адреси вебсайтів, перш ніж вводити будь-які дані. Не довіряйте стороннім джерелам.
- Регулярно перевіряйте транзакції.
- Слідкуйте за операціями на вашій картці. Якщо помітите підозрілу активність, негайно зверніться до банку. Також варто установити обмеження на онлайн-платежі та зняття готівки. Це допоможе контролювати витрати та запобігти значним втратам у разі викрадення ваших банківських даних.
- Не повідомляйте персональні дані по телефону або в повідомленнях. Не реагуйте на повідомлення або дзвінки, де вас просять надати конфіденційні дані. Ніколи не повідомляйте PIN-коди, паролі, CVV-коди, коди з SMS або іншу конфіденційну інформацію. Державні установи та банки не питають такі дані по телефону або в листуванні.
Що робити, якщо гроші з картки вкрали
Якнайшвидше заблокувати картку
Це можна зробити:
- через онлайн-банкінг
- зателефонувати в банк на гарячу лінію
- особисто звернутися до найближчого відділення банку
Якщо ви впевнені, що нікому не передавали конфіденційну інформацію
Звертайтеся до банку. Напишіть заяву про повернення списаних грошей.
Банк має провести внутрішнє розслідування та може повернути кошти, якщо списання справді відбулося не з вини клієнта.
Якщо банк не повертає кошти, можна звернутися до суду.
Якщо ви самостійно розкрили конфіденційну інформацію
Наприклад, доступ до онлайн-банкінгу чи передали дані карти стороннім особам чи навіть вашим знайомим. Це порушення умов договору з банком і правил користування банківською картою. Гроші повернути буде значно складніше або неможливо.
Як варто діяти?
Звернутися до поліції із заявою про вчинення злочину. Впродовж доби відомості про злочин мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Необхідно отримати витяг з цього реєстру.
Звернутися до кіберполіції: за телефоном 0 800 505 170 чи заповнити онлайн-форму на вебсайті https://ticket.cyberpolice.gov.ua/
Якщо зловмисника знайдуть і його провина буде доведена у суді, то потерпілі мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків. Для цього подається відповідний позов до суду.
Отримати консультацію юриста можна від системи БПД https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/
