На Херсонщині 2025 рік оголосили роком поета та письменника, громадського діяча Миколи Братана
З метою належного вшанування пам’яті поета і письменника, популяризації його творчості та з нагоди відзначення у 2025 році 90-річчя з дня народження, начальником Херсонської обласної військової адміністрації Олександром Прокудіним видано розпорядження, яким оголошено в Херсонській області 2025 рік — Роком Миколи Братана.
Серед заходів, які планують провести цього року – літературні та мистецькі конкурси, виставка-спогад, відеопрограми, вечори поезії, присвячені Миколі Братану.
Микола Братан народився 1 січня 1935 року в родині сільського механізатора в селі Семенівка Каховського району на Херсонщині (на той час - Одеська область). Хоча офіційною датою народження Миколи Івановича вважається 1 січня 1935 року, насправді він народився 19 грудня 1934 року, і свій день народження завжди святкував саме в цей день.
Закінчив Бериславське педагогічне училище, філологічний факультет Одеського державного університету.
Працював у районних газетах, на обласному телебаченні, займався викладацькою діяльністю.
Творчий діапазон Миколи Івановича надзвичайно універсальний. З-під пера майстра слова вийшли друком романи, десятки поетичних збірок, сотні пісень та експромтів, літературознавчі розвідки, понад 20 драматичних поем та комедій, чотири з яких присвячені Т. Г. Шевченку. Окремі нариси присвятив життю і творчості О. Гончара (“Сила любові”, “І краса, і держава”).
Дебютував Микола Братан у 1961 році збіркою віршів “Смаглява Таврія”. Згодом побачили світ поетичні книжки: “Луни” (1964), “Я - Сиваш” (1978), “Степові люди” (1979), “П’ята група крові” (гумор, сатира, 1999), “Царина” (1999), “Дожинок” (2004), “Семенівське шосе” (2007), “Пізні дощі” (2008), “У дорозі до нас” (2010) та ін.
Перу автора належать романи: “Бережина” (1985), “Перепелина ніч” (1988) “Танго над лиманом” (2001), “Далі буде” (2006), “Голодна кров” (роман у новелах, 2008).
В останнє десятиліття свого життя поет звернувся до наймолодших читачів – вийшло друком близько 10 збірок творів для дітей: “Парасолька йде по місту” (2000), “Каченя шукає маму” (2006), “Футбол з парасолькою” (2008) та ін.
Багато поезій Миколи Братана було покладено на музику різними композиторами: В. Телюком, В. Другальовим, П. Панченком, В. Плаксєєвим, В. Стеренком, В. Тюкавкіним. У співавторстві з ними поет видав низку окремих пісенних збірок.
2009 року побачила світ збірка пісень на слова Миколи Братана “Голуби над батьківською хатою”, до якої увійшли вибрані пісні, написані автором в різні роки. Багато пісень на вірші поета вийшли друком у колективному збірнику херсонських авторів «Повіку бути хлібу й пісні» (2009) та нотній збірці відомого херсонського композитора Валентина Плаксєєва «Пісні Таврійських степів» (2019) з серії «Пісенні скарби Херсонщини».
Микола Братан переклав українською мовою вірші карачаєво-черкеських, чеченських та інгуських авторів, вірші з російської та білоруської мов, єврейських, болгарських та угорських поетів. Видав книгу поетичних перекладів "Гостина" (2003)
Микола Іванович славився енциклопедичними знаннями в галузі літератури, вивчав і збагачував українську літературну мову. Протягом творчого життя виховав десятки молодих літераторів. Займався громадською діяльністю, активно популяризував рідну мову і культуру.
Впродовж 35 років (1971-2006) він очолював Херсонську обласну організацію Національної спілки письменників України (членом якої став 1967 року) і вісім років - Херсонське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка.
У 2004 році Миколі Братану присвоєно почесне звання "Заслужений діяч мистецтв України". Нагороджений орденом “Знак пошани”. Лауреат літературної премії ім. А. Малишка, обласної літературної премії ім. М. Куліша.
Талант і великий письменницький доробок, знання історії та культури свого краю, безмежна любов до степових людей – завдяки цьому Микола Братан став певним символом Херсонщини і продовжує уособлювати Таврію для письменників України та зарубіжжя.
Микола Іванович Братан пішов з життя 13 березня 2010 року.
Використані матеріали Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б.А.Лавреньова