20 лютого 2014 року стало найтрагічнішим днем Революції Гідності.
Цього дня в центрі Києва загинула найбільша кількість протестувальників – 48 осіб. Їх разом з іншими загиблими активістами назвали Героями Небесної Сотні.
Зранку 20 лютого майданівці почали наступ угору вулицею Інститутською. Під час цього руху силовики відкрили вогонь зі стрілецької зброї по протестувальниках біля так званого Жовтневого палацу (Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України) та на Інститутській.
Удень виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ Віталій Захарченко заявив, що підписав указ про видачу правоохоронцям вогнепальної зброї через напади на силовиків із боку “екстремістів”.
Перших трьох протестувальників було вбито в районі пішохідного мосту через вулицю Інститутську близько дев’ятої години ранку.
Прицільний вогонь по майданівцях вівся з-за вантажівок та бетонних блоків біля верхнього виходу зі станції метро “Хрещатик” і з майданчика перед Жовтневим палацом.
Ближче до полудня активна стрільба припинилася, силовики почали залишати свої позиції. На деяких локаціях Майдану бійці здавалися в полон.
Останнім загиблим того дня став киянин Володимир Мельнічук, якого близько 17-ї години, коли він стояв на терасі Жовтневого палацу, було смертельно поранено кулею стрільця.
Протестувальники знову зайняли Український дім та ввійшли до Жовтневого палацу, в якому перебували 20 бійців внутрішніх військ. Силовиків, переважно солдатів строкової служби, взяли у полон.
Увечері Верховна Рада ухвалила постанову, засудивши насильство, яке призвело до загибелі людей. Того ж дня силовиків почали виводити з міста, а на вулицях Києва та інших обласних центрів з’явилися патрулі Самооборони й місцевих жителів.
Ці події стали кульмінацією протистояння між народом і владою, символом мужності та боротьби за демократичні цінності. Відтоді щороку 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні, вшановуючи пам'ять тих, хто віддав своє життя за свободу та гідність нашої країни.
Світлини: Ігор Захарченко, Цифровий Архів Майдану, Максим Баландюх, Микола Бузенко, Rich Myers, Alan Turgutoglu
Національний музей Революції Гідності
