Російська імперія ще з XVIII століття, прагнучи повністю поглинути Україну, намагалася не лише знищити козацьке військо, стерти з пам’яті будь-яку згадку про українську державність
Мова в усі часи була маркером національної ідентичності, стимулом до єднання та порозуміння. Саме тому Російська імперія ще з XVIII століття, прагнучи повністю поглинути Україну, намагалася не лише знищити козацьке військо, стерти з пам’яті будь-яку згадку про українську державність, захопити не лише територію, але і здійснити духовну окупацію, перетворивши українців на принижених рабів, які розмовляють мовою окупанта і не розуміють власної сили та потуги. І ця практика триває досі і слугує одним із визначальних факторів російської окупації України.
Сьогодні Міжнародний день рідної мови, УІНП нагадує історичний ролик, який розповідає про різні етапи російського лінгвоциду, від заборони проповідей давньоукраїнською та знищення церковних книг, заборони українського книгодрукування і витіснення української з освіти та культури до фізичного знищення носіїв української ідентичності через Голодомор, репресії, окупацію культурного простору та підміну понять. Та й нині на окупованих територіях перше, що роблять росіяни – міняють вивіски, прибирають українську мову з суспільного простору, вилучають все українське з освіти і культури.
Ролик УІНП показує тяглість російського лінгвоциду і силу українського спротиву. В основу ролика лягли матеріали виставки «Мововбивство – складова рашизму».
Виробництво: Prosto production.
Український інститут національної пам'яті
