Чому важливо зважати на слова, коли говориш про інвалідність?
Багато хто вже запамʼятав, що слово «інвалід» є застарілим радянським терміном, який сьогодні вживати не правильно, оскільки воно має некоректне семантичне забарвлення. Водночас варто вживати словосполуки, які вказують на те, що насамперед треба говорити про людину, а тоді вказувати на її певну ознаку. У такому разі інвалідність повинна слугувати другорядним фактором.
Це важливо розуміти, якщо ви працюєте з військовими, ветеранами та їхніми рідними. Навіть, якщо самі ветерани про себе чи побратимів можуть говорити словами, які вже є неприйнятними у суспільстві.
Загалом ця термінологія стосується усіх людей з інвалідністю, без приналежності їх до військової справи.
Дивіться термінологію на зображеннях 
Термін «особа з інвалідністю» офіційно затверджено на офіційному рівні. Зокрема, у 2017 році Верховна Рада прийняла законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміну «особа з інвалідністю» та похідних від нього». Таким чином, в тих законах, де були такі терміни, як-от: «інвалід», «інвалід війни», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства» замінили на – «особа з інвалідністю», «особа з інвалідністю внаслідок війни», «дитина з інвалідністю» та «особа з інвалідністю з дитинства».
У 2018 рік термін «інвалід» повністю виключили з українського законодавства.
Коаліція ветеранських просторів
