З 2026 року в Україні запрацює стандарт інклюзивних робочих місць
З 2026 року в Україні почне діяти державний стандарт обладнання (облаштування) робочого місця для осіб з інвалідністю. Це новий крок у напрямі забезпечення рівних прав та можливостей для людей з інвалідністю, який закріплений Законом №4219 про нові правила захисту осіб з інвалідністю.
У стандарті прописані загальні вимоги до організації робочого місця для працівників з інвалідністю, а також спеціальні вимоги для різних видів діяльності залежно від функціональних обмежень працівника.
Хто зобов’язаний виконувати стандарт?
Дія стандарту поширюватиметься на всіх роботодавців, які використовують найману працю осіб з інвалідністю. Це стосується як державних, так і приватних підприємств, установ та організацій.
Загальні вимоги
У розділі ІІІ стандарту зазначено, що робочі місця для осіб з інвалідністю повинні відповідати:
- вимогам охорони праці;
- санітарним нормам і правилам;
- вимогам, установленим цим стандартом.
Роботодавець зобов’язаний:
• здійснювати внутрішній моніторинг за створенням та підтриманням належних умов праці;
• проводити індивідуальну оцінку потреб працівника з інвалідністю;
• забезпечувати розумне пристосування робочого місця;
• проводити навчання та інструктаж щодо користування спеціальним обладнанням і засобами;
• організовувати регулярний технічний огляд та обслуговування обладнання;
• усувати виявлені недоліки робочого місця у максимально короткі строки;
• співпрацювати з працівником та його представниками у питаннях облаштування;
• забезпечити чітке маркування шляхів евакуації та попереджувальних знаків.
Додаткові обов’язки роботодавця
Якщо це не є непропорційним чи надмірним тягарем, роботодавець повинен надати особі з інвалідністю доступ до:
• спеціально обладнаних санітарно-гігієнічних приміщень;
• пристосованих засобів комунікації (звукові, візуальні, тактильні сигнали);
• адаптованого робочого програмного забезпечення та технічних засобів;
• можливості гнучкого графіку роботи або дистанційної зайнятості;
• спеціалізованого транспорту (за потреби);
• доступної інфраструктури на території підприємства (пандуси, ліфти, поручні).
Спеціальні вимоги
Окремі положення стандарту встановлюють спеціальні вимоги для робочих місць залежно від типу втрати функціоналу:
- для осіб з порушенням зору — програмне забезпечення з озвученням текстів, шрифт Брайля, контрастні маркування;
- для осіб з порушенням слуху — системи візуального оповіщення, сурдопереклад, можливість використання відеозв’язку;
- для осіб з порушенням опорно-рухового апарату — регульовані меблі, доступні проходи, пристосоване обладнання;
- для осіб з інтелектуальними чи психосоціальними порушеннями — адаптовані інструкції, зрозумілі інтерфейси, наставництво.
Що це означає для роботодавців?
До 2026 року компаніям потрібно провести аудит своїх робочих місць та скласти план облаштування.
У бюджетах слід передбачити витрати на спеціальне обладнання, програмне забезпечення та інфраструктурні зміни.
Кадрові служби та служби охорони праці повинні пройти навчання щодо застосування нового стандарту.
Невиконання стандарту може стати підставою для штрафів та перевірок з боку контролюючих органів.
Висновок
Запровадження державного стандарту — це крок до створення інклюзивного ринку праці в Україні. Він сприятиме не лише соціальній інтеграції осіб з інвалідністю, але й допоможе бізнесу залучати професійних працівників, зменшувати плинність кадрів і формувати сучасну корпоративну культуру.
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
