«Все добре», коли насправді — ні: чому ми приховуємо свій біль
У сучасному суспільстві ми звикли відповідати на запитання «Як ти?» короткими й безпечними фразами: «Все добре». «Нічого страшного». «Я впораюся».
Такі слова стали соціально прийнятною маскою, навіть тоді, коли всередині відчуваємо втому, тривогу чи безсилля. Але що стоїть за цією звичкою приховувати власний біль?
Чому відвертість для нас часто здається ризиком, а не ресурсом?
Чому ми кажемо «все добре», коли зовсім не добре?
• Страх виглядати слабкими
• Відсутність безпечного простору
• Пріоритет потреб інших
• Сором і провина за власні емоції
Що відбувається, коли ми замовчуємо свій стан?
• Емоції накопичуються — як вода в переповненій чаші.
• Тіло сигналізує через втому, головний біль, напруження чи безсоння.
• Відчуття ізоляції зростає, навіть у колі близьких.
Мовчання - це не завжди сила. Іноді це крик, який ніхто не чує.
Як навчитися говорити про свій біль та які практики варто робити, щоб навчитися говорити про свій біль? Читайте у нашій каруселі!
☞ Консультує психологиня Тетяна Франчук
КОНФІДЕНЦІЙНІ ТА БЕЗОПЛАТНІ онлайн-консультації психологинь, соціальних працівниць та юриста – в дірект або за номерами телефонів: +38 (066) 900 45 69, +38 (066) 900 40 18. Консультації надаються щоденно з 09:00 до 18:00.
Проєкт впроваджується МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» за підтримки KSE Foundation – благодійного фонду Київської школи економіки. Грант надано у межах Грантової програми з підтримки ініціатив у сфері психічного здоров’я, яка реалізується KSE Foundation.
Платформа SafeWomenHUB: психологічна та соціально-правова допомога жінкам і дівчатам
