Навчання педагогів з питань реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми
В опорному закладі Нижньосірогозький ліцей проведено навчання педагогічних працівників з питання запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми, а також опрацьовано алгоритм реагування у разі виявлення таких випадків.
Захід відбувся в межах реалізації державної політики щодо забезпечення безпечного освітнього середовища та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1513, якою затверджено Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми.
Під час навчання педагоги ознайомилися з метою та ключовими положеннями Порядку, основними векторами роботи закладу освіти у сфері протидії насильству, а також із розмежуванням обов’язків керівника закладу та працівників освіти. Особливу увагу було приділено питанням адміністративної відповідальності, політики безпечного найму, міжвідомчої взаємодії з службами у справах дітей, органами Національної поліції та центрами соціальних служб.
Окремий блок навчання стосувався чіткого алгоритму дій працівника закладу освіти у разі виявлення ознак насильства. Було акцентовано на необхідності негайного припинення насильницьких дій, надання домедичної допомоги постраждалій дитині (за потреби – виклику екстрених служб), а також своєчасного інформування керівника закладу, правоохоронних органів і законних представників дитини, якщо вони не є причетними до насильства.
Педагоги детально розглянули механізм подання повідомлень, порядок роботи комісії з розгляду випадків насильства, її склад, функції, права та строки ухвалення рішень. У ході обговорення було підкреслено важливість дотримання принципів конфіденційності, недопущення конфлікту інтересів і документального супроводу кожного випадку.
Важливою складовою навчання став виступ практичного психолога закладу, присвячений розпізнаванню ознак насильства під час навчання в онлайн-форматі. Психолог звернула увагу педагогів на специфічні ризики дистанційного навчання, зокрема обмежений візуальний контакт, зниження можливостей спостереження за емоційним станом дитини та зміни у її поведінці. Було окреслено поведінкові, емоційні та комунікативні сигнали, які можуть свідчити про перебування дитини в ситуації насильства, а також надано практичні рекомендації щодо коректної педагогічної реакції та подальших дій у межах чинного законодавства.
Учасники навчання відзначили актуальність порушених питань, практичну цінність отриманої інформації та необхідність системного підвищення обізнаності педагогів щодо захисту прав і безпеки дітей, зокрема в умовах дистанційного та змішаного навчання.
Проведене навчання стало важливим кроком у формуванні безпечного освітнього середовища, підвищенні відповідальності педагогічних працівників та зміцненні міждисциплінарної співпраці у сфері запобігання насильству щодо дітей.
