Разом з болем ця війна навчила нас тримати удар, обʼєднуватися швидше, говорити правду світові і її відстоювати.
Сьогодні — чотири роки від дня, коли агресор був переконаний, що зламає Україну за лічені дні. Дата, яка замислювалася як фінал нашої державності, але яка стала точкою обʼєднання нашого народу.
Та боротьба почалася не тоді. Вона триває з 2014 року — з окупації Криму, з перших убитих українських військових і цивільних, з боїв під Іловайськом, Дебальцевим, під час оборони Донецького аеропорту.
24 лютого 2022 року світ лише побачив те, що Україна проживала вже вісім років.
За ці роки ми втратили тисячі життів. Кожне ім’я — це окрема історія, родина та нездійсненне майбутнє. Пам’ять про них — це наша відповідальність і моральний обов’язок.
Разом з болем ця війна навчила нас тримати удар, обʼєднуватися швидше, говорити правду світові і її відстоювати.
За ці роки держава і суспільство навчилися діяти синхронно — підтримка військових, супровід родин загиблих, реабілітація поранених, допомога внутрішньо переміщеним людям.
Сьогодні ми вшановуємо всіх, хто віддав життя за Україну з 2014 року та з 2022 року. Дякуємо кожному воїну, хто продовжує боротьбу.
Чотири роки — це не лише про тривалість спротиву. Це про глибину нашої зрілості, про націю, яка пройшла крізь вогонь і залишилася непохитною.
Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України
